Інсталяція Романа Романишина до теми про велику російську літературу

18.12.2022
Інсталяція Романа Романишина до теми про велику російську літературу

Інсталяція до теми про велику російську літературу

Беремо два твори двох найвизначніших російських літераторів – Ф. М. Достоєвського і А. С. Пушкіна. 

Від першого – роман «Ідіот». Твір, найбільш популярний на Заході (у композиції використана репродукція обкладинки найпопулярнішого англомовного видання роману. Правда, важко зрозуміти, чому художник використав як ілюстрацію картину українського художника Казимира Малевича).
У образі князя Мишкіна явно проглядає портрет самого автора. І це, звичайно ж, інтригує. Але для мене найважливішим у цьому романі є те, що автор, свідомо чи не свідомо, показує, що ідіотизм – це хвороба. І, що дуже важливо, хвороба вельми заразна. Як небезпечний вірус. Проте звичайний вірус передається повітряно-крапельним шляхом через дихання. Натомість вірус ідіотизму може передаватись в зовсім інший спосіб – через читання. Головне, щоб пацієнт почав читати «правильну» книгу.

Цікавим є і той факт, що у перекладах на інші мови вірус ідіотизму може не те що не слабшати чи втрачати свої згубні властивості, але навіть посилюватись. Бо книга як комунікатор – це справа давно минулих часів. Крім того, щоб книгу прочитати, потрібні певні зусилля. Але сьогодні існує таке диво комунікації, як телевізор. З його допомогою один ідіот може заразити вірусом ідіотизму 140 мільйонів своїх громадян і ще хтозна скільки мільйонів через ТВ канали за межами рф. І практично без жодних зусиль.

З творчості Пушкіна був вибраний твір «Казка про рибака і рибку». Бо це по справжньому глибокий і пророчий твір. І, що важливо, короткий. Всього три персонажі. Старий, тупуватий, безвольний дід як прототип «Ґлубінного народа». Істерична, капризна і скажена бабка, що знущається над своїм дідом і сама не знає, чого вона хоче. Як прототип «законной власті». І золота рибка, що вміє робити всілякі дива. Будувати палаци, дарувати купи золота і дорогоцінностей, підіймати й опускати ціну на нафту і т.д. і т.п. Але кінець казочки дуже печальний і повчальний.

Роман Романишин