Юрій Денисенков / Memory Aberration

Склалося так, що в період, коли автор задумував нову серію, необхідні матеріали стали важкодоступними. Використовуючи підручні засоби, такі як офісний папір або обрізки полотен, що залишилися від попередніх проєктів, він почав зшивати їх в цілісні площині, і вийшов свого роду перформативний процес по відновленню даних. Його початок став поштовхом до завершення траурного мовчання, необхідного розуму після великих потрясінь. Проходить час, емоції вщухають і залишається пам'ять, яку важливо зібрати.

Значуще місце у персональній практиці художника займає кінематограф. У «Жертвоприношенні» Андрія Тарковського є сцена з палаючою будівлею, вона настільки співзвучна дитячим спогадам Юрія про пожежу, що йому здається, нібито дії фільму і життя перемішалися. Наратив цілісний і одночасно фрагментарний; реалістичний, але зривається і в абстракцію. Місцями живопис Юрія Денисенкова нагадує обривок плівки, залитий реактивом негатив. Але це не тільки не заважає сприйняттю, а й в черговий раз піднімає питання про пост-медійність. Художник не ставить перед собою завдання документальної точності, а дає можливість глядачеві зануритися у теплі, інтимні образи, які з'єднують спогади з персональної історією.