Дмитро Кришовський / «1499»

Дмитро Кришовський / «1499»

З 02 квітня по 26 квітня у ЦСМ «Білий Світ» експонуватиметься виставка сучасного українського художника та графіка Дмитра Кришовського, відомого своєю роботою з темою урбаністики, соціальних символів та національної ідентичності, як основний засіб виразності використовує лінію та контраст.

Відкриття виставки відбудеться 02.04 о 18:00
Виставка триватиме до 26.04
Адреса: Київ, вул. Євгена Чикаленка, 21а
Розклад роботи галереї: ср-нд – 11:00-19:00; пн-вт – вихідні. Вхід вільний

Подія на ФБ

Мистецтво завжди перебуває у тісному зв’язку з часом, у якому воно виникає. Воно змінюється разом із людиною, реагує на події та поступово трансформує мову образів. Назва виставки «1499» — це не випадково обране число, це кількість днів від початку повномасштабного вторгнення. Саме від цього моменту Дмитро Кришовський називає свої виставки цифрами, перетворюючи їх на часові маркери.

Більшість робіт створені від 2022 року до сьогодні — у період повномасштабного вторгнення, водночас представлені й твори, написані раніше. Таке поєднання дозволяє побачити різні етапи творчості художника в одному просторі. Роботи вступають у діалог, відкриваючи можливість порівняти образну мову та сенси до і після переламного моменту. У цьому зіставленні особливо відчутна трансформація образів і внутрішньої напруги.

У роботах Дмитра Кришовського постають образи, що поєднують архаїчність із сучасним досвідом. Покручені, виснажені постаті, іноді безликі, ніби несуть тягар часу. Вони прикрашені елементами традиційного вбрання, зібраними з пам’яті поколінь. Ці фігури — мовчазні свідки історії, що дивляться на сучасника крізь шари часу. Вони наближені до землі й водночас невід’ємні від неї. У їхній стриманій пластиці відчувається глибока внутрішня сила.

Поруч із ними з’являються молодші, гармонійні образи, сповнені рівноваги. У них читається продовження традиції, що не зникла, а лише була відсунута на периферію пам’яті. Вони нагадують про сталість культурних основ і спрямованість минулого в майбутнє. Їхня присутність створює баланс між пам’яттю та надією. Це образи спадкоємності, що повертають відчуття тяглості. Саме в ній народжується сила.